Скалярії – рибки-кораблі

Скалярії виглядають в акваріумі дуже ефектно. Ці повільні, меланхолійні рибки завжди звертають на себе загальну увагу, якого кольору вони б не були. Скалярії війшли у моду досить недавно – з середини минулого сторіччя, однак відразу знайшли багато прихильників. Ці рибки вирізняються особливою манерою пересування у воді, до того ж, порівняно з багатьма іншими тропічними красунями, вони – менш вибагливі, що і робить їх бажаними у акваріумах.

Скалярія у природі

Природне середовище скалярій – водойми Південної Америки. Тут вони ховаються у хащах очерету, плавають у водах річок та заток з повільною течією. Уявляєте? Входите ви у воду, аби скупатися – а там вона, скалярія. Дивовижно, так?

За формою тіла скалярії нагадують пласкі тарілочки. Така будова дозволяє їм пересуватися у густих рослинних підводних джунглях, що утворені прямими стеблами очерету. Тут вони ховаються від хижаків і відтворюють свою популяцію.

Значно рідше скаларію можливо зустріти біля кам’янистих берегів прісних водойм. Тримаються рибки зграєю, до двох десятків особин. Належать ці рибки до цихлових, але мають дуже миролюбний, насправді вегетаріанський характер, через що часто страждають від агресії власних побратимів – хижих цихлід. З усієї родини цихлових, скалярії – найпопулярніші як в Україні, так і в усьому світі.

Скалярія в акваріумі

Невпинна праця селекціонерів призвела до того, що зовнішність “хатньої” скалярії значно відрізняється від природної: спинний та анальний плавці сильно видовжені, що надає рибці форми навівмісяця. В деяких відів плавці закінчуються довгими нитками, що є рухливими. Ними рибка наче прощупує оточення.

Природні скалярії мають сріблясте за барвлення, з довгими смугами темного кольору впоперек тіла, що заходять на плавці. Але в акваріумах можна побачити блакитних, золотих та червоних рибок. Ступінь яскравості кольорів залежить напряму від інтенсивності освітлення, а також від загального самопочуття рибки. Очі скалярії зазвичай яскраво червоні.

Смужки на тілі рибки – це не декор, а маскування: вони імітують тіні від очеретяного стебла і роблять рибку непомітною серед рослин. У штучних гібридів смужки можуть бути не виражені.

За що ми любимо скалярій?

Напевне, за те, що їх, як і золоту рибку, не сплутаєш ні з ким. А ще – за дивну манеру плавати. Також скалярія – відносно невибаглива рибка. У акваріумі, що добре доглянутий і має стандартний набір обладнання, скалярію можливо утримувати без додаткових зусиль. Рибка дуже миролюбна, нікого не чіпає, навіть  дрібних сусідів. Але не любить, коли її залучають мимо волі до рухливих ігор, тому не можна селити до скалярії наполегливих бешкетунів акваріума – барбусів.

Можуть страждати скалярії від спроб сусідів погризти їхні довгі плавці. Це – не смертельно, але неприємно: як з точки зору декоративності, так і морально – це виснажує рибок. Тому треба турбуватися, аби меланхолійних рибок не ображали.

Скалярії – розумні та турботливі батьки, що дуже цікаво для спостереження.

Всеїдні скалярії

Скалярії – всеїдні рибки, споживають як рослинні, так і тваринні корми. Вони не полюють, але якщо рибка дуже вже маленька, настільки, що вміститься у крихітний ротик скалярії, остання може її проковтнути. Але ненавмисне. Тому навіть якщо в вас наплодилися гупі у акваріумі зі скаляріями, в них є шанс швидше бути з’їденими власними батьками, ніж скалярією.

Споживає скалярія мотиля, коретру, трубочника, тобто – будь-який живий корм. Можливо давати все це у мороженому вигляді. Серед готових кормів перевагу краще віддати гранулам або хлоп’ям. Стікери рибкам проковтнути важко, хоча вони охоче общипують їх потрошку, коли вони розмокнуть.

Майже не може скалярія підняти корм зі спуду. Якщо корми швидко тонуть, вони не підходять для цих риб. З  цієї причини разом зі скаляріями рекомендовано утримувати сомів – вони наведуть лад на спуді.

Акваріум для скалярій

Умови утримання скалярій схожі з такими для інших великих цихлових:

• Мінімальний розмір акваріума для пари скалярій – 50 літрів, за дуже гарної фільтрації – 40;
• Враховуючи специфічну будову тіла, рибки потребують глибокого акваріума, до 60 см, що створює певні складнощі у догляді: рука якось повинна досягати споду, коли ви сифоните грунт. Добре почувається скалярія у акваріумі-ширмі або панорамі;
• Температурний режим – від 22 до 26 градусів. Рибки можуть витримувати короткочасне зниження температури до 18 градусів. Хворих рибок тримають на карантині при температурі 33 градуси. Розумієте, що це означає? Якщо ви возьмете скалярію голою рукою, їй нічого не станеться, на відміну від, скажімо, золотої рибки, яка може отримати опік шкіри.

Цікавою властивістю скалярії є звичка час від часу самій влаштовувати для себе голодний день. З якої причини і для якої мети вони це роблять, досі не з’ясовано, але це трапляється, і потім рибки починають їсти, як нічого не було.

Розмноження

Аби отримати потомство від скалярій, потрібно підготувати для них нерестовий акваріум. Акваріум має бути стабільним, вода в ньому – не свіжою. Температура в ньому має триматися на рівні 28-30 градусів. За нижчої температури нерест може не відбутися.

Нереститися в загальному акваріумі скалярїї також здатні. Як і багатьох рибок, стимулом для початку нересту слугує підвищення температури та підміна свіжої води.

Має велике значення наявність живих рослин: на їхніх листках рибки ліплять ікру. Штучні гідрофіти не підійдуть, як би вони не нагадували справжні зовнішньо, рибок ними не звабити.

Нерест у загальному акваріумі

Дехто з акваріумістів дозволяє  скаляріям розмножуватися у загальному акваріумі. Тим більше, що рибки не тільки не їдять, але й охороняють свою малечу.

Нерест починається з того, що пара рибок обирає місце для ікри. Потім мати починає викладати ікринки на лист рослини, куди вони приліпрюються. Батько запліднює ікру. Потім обидві рибки уважно охороняють кладку. Інші рибки не допускаються до ікри.

Відкладення ікри виглядає так: самка рухається вздовж листка, торкаючись його черевцем. Інколи рибка ліпить ікру до скла задньої стінки. Самець пливе слідом і запліднює ікру. Весь процес продовжується кілька годин, у середньому – 1-2.

В загальному акваріумі ікринкам небезпечно: навіть вегетаріанці полюбляють ікру. Але майбутні батьки скалярії охоронятимуть кладку цілодобово. Це, звичайно, не легко. Рибки можуть виснажитися, і стати блідими. Але у природних умовах усе саме так і відбувається. Батьківство, напевне, дає цим рибкам пережити власні особливі емоції, і не обов’язково полегшення цієї ролі зробить їх щасливішими.

До того ж, в акваріумі скалярії лише охороняють ікру. А у природі цим відважним рибкам доводиться іноді вступати у бійку за власне життя, або рятуватися втечею в останній момент. І все одно вони потім знову повертаються до гнізда, незважаючи на можливість загинути. Тож, не позбавляйте їх батьківства – не відсажуйте від ікри.

На період інкубації ікри від мирного характеру скалярій не залишається і сліду. Вони тероризують навіть сомів. Якщо ікринка відклеїться та впаде – рибки підбирають її та намагаються повернути на місце. Ікринки, що пощкоджені, видаляються. Рибки постійно обмахують кладку плавцями. Іноді, коли скалярій постійно турбують, вони можуть з’їсти ікру. Але це – крайній випадок.

Параметри води для скалярій

Хімічний склад води у загальному акваріумі для скалярій та у нерестовищі не відрізняються. Підміну можна робити звичайною водою з водогону, що відстояна протягом доби. Жорсткість має не перевищувати 10-12 градусів.

Загалом, скалярія не так вибаглива до параметрів води, як інші цихлові, золота рибка або молінезія. Це робить скалярію придатною до утримання з іншими рибами.

Не має вона зайвих вимог і до освітлення. Якщо світло потрапить на кладку – розвиток ікри не припиниться.

Підбір пари

Зазвичай, скалярії паруються самі. Але бажано, щоб у акваріумі було більше ніж одна самка та один самець. Краще, якщо разом житимуть від 6 до 10 рибок – так само, як це відбувається у природі. Скалярії обирають собі у пару рибку одного віку. Молодята поводяться впевненіше за риб похилого віку.

Відсажувати скалярію на нерест в окремий аквраіум потрібно саме з тим самцем, з яким вона створила пару – вона його відрізняє від інших, і це має для рибки значення.  Визначити пару не важко: вони тримаються разом, плавають навколо одне одного. Можуть паруватися скалярії різних порід і, відповідно, різного кольору, що потрібно враховувати.

Відрізнити самця від самиці можливо, порівнюючи форму тіла. В самиці воно більш видовжене, в самця – пласке з випуклим лобом.

Рослини в акваріумі зі скаляріями

Аби здійснити нерест, скаляріям потрібні рослини з великим листям: амазонки, криптокорина. Іноді для них вирізають пластинки з зеленого пластика або органічного скла.

Якщо ви хочете дозволити батькам самим турбуватися про малечу, потрібно, аби листків, що підходять за форматом, було декілька: іноді рибки переносять ікру, якщо їх щось турбує за попереднім місцем. Також, напевне, вони роблять це з метою відсортувати загиблу ікру від здорової, аби гниття не поширилося на живі ікринки.

За один раз самичка відкладає до півтисячи ікринок, а іноді – навіть до тисячі. Під час нересту вода повина аеруватися. Сильна течія може відклеїти ікру. Скалярії самі дбають про те, щоб ікра мала достатньо кисню – обмахують її плавцями.

Першою їжею для мальків можуть бути дафнія, науплії циклопів, немотоди та артемія. Готові корми теж підійдуть, але призвичаїтися до них зможуть не всі мальки. В дитячому віці скалярії споживають охоче лише природні корми. Штучні вони можуть просто не розпізнати.

Ростуть рибки швидко, і вже через кілька днів можуть споживати невеликих ракоподібних.