Казки — не наш профіль. А от справжню історію утримання в акваріумі золотої рибки ми залюбки розповімо. Коли ми кажемо «рибка в акваріумі», абсолютна більшість людей уявляє саме золоту рибку. Цю яскраву красуню важко не впізнати. Вона була і залишається улюбленицею дітей і дорослих, хоч скільки б нових вишуканих рибок не пропонувалося у продажу.
Коли з’явилися акваріуми з золотими рибками?
Першу згадку про золоту рибку знаходимо у Китаї. Там її утримували заради естетичного задоволення ще в X столітті. Рибки жили у басейнах біля споруд релігійного призначення, згодом з’явилися в домівках заможних людей. З Китаю мода на рибок перейшла до Японії, потім до Кореї. Коли золота рибка потрапила до Європи, над нею почалися селекційні експерименти — і сьогодні існує кілька десятків різних морф цієї витривалої рибки. Останньою до клубу золотої рибки долучилася Америка.
Що в нас сьогодні?
Сьогодні золоті рибки впевнено тримають перше місце за популярністю. Найактивніше селекційні роботи з ними ведуться в США та Японії.
Рибка залишається улюбленицею і на своїй батьківщині — у Китаї, де вважається символом щастя та вдачі. Зображення золотої рибки можна побачити на килимках, шовкових картинах, безлічі сувенірів.
Сто карасів — і всі золоті?
У світі налічується понад 100 різновидів золотої рибки. Комети мають довге стрункое тіло та довгий хвіст — виведені селекціонерами в Америці. Вуалехвости — з кулястим тілом і довгим широким хвостом, що справді нагадує вуаль. Шубункіни мають довгий хвіст і безліч варіацій кольору; вони часто живуть не в акваріумах, а в садових ставках.
Телескоп — особлива порода з великими очима, що дивляться в різні боки, і довгим роздвоєним хвостом. Найпопулярнішим є чорний гібрид. Через особливості зору телескопам не підходять гострі декорації в акваріумі — вони можуть непомітно травмуватися. «Лев’яча голівка» має специфічний наріст на голові і не має спинного плавця.
Умови утримання
На відміну від більшості акваріумних риб, золота рибка не походить із тропічного клімату. Комфортна температура для неї — від 18 до 24 градусів. Деякі види вуалехвостів потребують підігріву до 20–22°C. Підігрів у більшості випадків не потрібен — це один із небагатьох плюсів в утриманні цієї рибки.
На цьому невибагливість золотої рибки закінчується. Головне, що потрібно знати: золота рибка потребує просторого акваріума — мінімум 100 літрів на пару рибок. У тісноті рибки хворіють і живуть значно менше. Потужна фільтрація обов’язкова — золоті рибки виділяють багато відходів, риють ґрунт і висмикують рослини, тому вода забруднюється швидко. Без хорошого фільтра якість води погіршується стрімко, що неминуче позначається на здоров’ї рибок.
Різниця в температурних уподобаннях робить золоту рибку поганим сусідом для тропічних видів. Найкращий варіант — видовий акваріум, де зібрані тільки золоті рибки різних форм і забарвлень.
У харчуванні золоті рибки невибагливі — їдять сухі, заморожені та живі корми. Важливо не перегодовувати: залишки корму швидко забруднюють воду. Раз на тиждень можна влаштовувати розвантажувальний день.
За належного догляду золота рибка може дожити до 25 років і виростати до 20 см завдовжки. Найстаріша золота рибка померла у віці 41 року — цей факт офіційно зареєстровано у Книзі рекордів Гіннеса. Але без достатньої фільтрації та простору та сама рибка може загинути менш ніж за рік.