Те, що ґрунт у будь-якому акваріумі вважається важливою складовою, навіть не підлягає обговоренню. Тільки в нерестових чи карантинних акваріумах, або ж так званих виростних, можна обійтися без «настилу». Навіть зі сторони звичайної людини, не посвяченої в тонкощі акваріумістики, здається, що акваріум без ґрунту виглядатиме якось неуютно, неестетично. Але справа не тільки, а можливо навіть і не стільки в естетиці та затишку…
Навіщо там ґрунт?
Ґрунт — активний учасник процесу формування біологічної рівноваги в акваріумі. А якщо точніше, він найактивнішим чином займається біологічною регенерацією.
Звичайно, і дитині зрозуміло, що ґрунт, у першу чергу, — це необхідний елемент для рослин, хоча акваріумні рослини зовсім не обов’язково повинні рости з дна, а можуть вільно плавати на поверхні або ж у товщі води. Проте найчастіше рослини в акваріумі садять саме в ґрунт. Саме він постачатиме їм необхідні для розвитку поживні речовини. Тут розвиватиметься коренева система. У ґрунті з часом заведуться корисні мікроорганізми, які сприятимуть стабільності біологічного балансу в акваріумі.
Ґрунт потрібен також деяким рибкам, в інстинктах яких закладено пошук корму серед камінців. У їхній поведінковій природі закладена необхідність ритися в ґрунті, копатися, а в окремих випадках — нереститися в ньому.
Деякі види акваріумних рибок використовують ґрунт для інших цілей. Їм необхідний «настил» в акваріумі для того, щоб там відпочивати або навіть… спати. Інші рибки потребують наявності ґрунту, щоб ховатися в ньому в разі виникнення небезпеки.
В акваріумі ґрунт також є своєрідним фільтром, оскільки в ньому осідають різні частки. А нітрифікуючі бактерії, які колоніями розвиваються в акваріумному ґрунті, служать для біологічної фільтрації води. До того ж, за допомогою додавання в ґрунт певних порід воду в акваріумі можна зробити більш жорсткою або менш жорсткою, мінералізувати її, змінити pH. Одним словом, ґрунт — майстер на всі руки.
Поступово, день за днем, відбувається наповнення ґрунту органічними частками, заселення різними мікроорганізмами, тобто з жмені камінців він перетворюється крок за кроком на активне середовище біологічного значення. У ньому відходи, що залишилися внаслідок життєдіяльності акваріумних риб, розкладаються і перетворюються на поживний ґрунт, такий необхідний рослинному середовищу акваріума.
Нітратний цикл і з чим його їдять
Розуміння нітратного циклу потрібне для того, щоб вникнути в процеси фільтрації води в акваріумному просторі. Зокрема це стосується очищення від аміаку, який для акваріумних вихованців є токсичним.
Отже, риби дихають. При цьому утворюється аміак, а також амоній. Бактерії перетворюють амоній на нетоксичні нітрати. Ці речовини служать «кормом» для рослин. До речі, разом із ними рослинність «їсть» і аміак з амонієм, і нітрити. Щоправда, на такій природній фільтрації далеко не заїдеш, адже для достатнього рівня очищення води таким чином необхідні дві умови: мало риб і багато рослин. Отже, покладатися лише на рослинний фільтр не доводиться.
Зазначимо, що в різних місцях акваріума концентрація кисню може досягати різного рівня. Так, у тих куточках, де повітря в дефіциті, процес розгортається у зворотний бік: анаеробні бактерії отримують такий потрібний для них кисень із нітратів. Зокрема, це може відбуватися в самому ґрунті.
Тому ґрунт — це не просто кольорові або чорно-білі камінці. Це частина системи, яка може загнити і вбити токсинами всіх мешканців, а може бути організована правильно. Такий ґрунт називають «живим», оскільки в ньому дійсно перебуває багато корисної, хоча й невидимої людському оку життєдіяльності. Повноцінно переробляти органічні матеріали може тільки грамотно організований ґрунт. Тоді він перетворюється на окрему екосистему і може самоналаштовуватися, реагувати на умови, що з часом змінюються. При такій організації в ґрунті різні мікроорганізми займають своє місце.
«Правильний» ґрунт
Усім догодити — таке завдання субстрату, який можна було б назвати правильним. Справа в тому, що дно має бути встелене субстратом таким чином, щоб він давав необхідні умови і тим організмам, які дихають повітрям, і тим, які його зовсім не переносять, тобто анаеробам. Вони, до речі, якраз і займаються переробкою продуктів розпаду на глибокому рівні. І все це має перебувати в гармонії та своєрідному балансі, інакше одні організми неодмінно будуть пригнічувати інші. Фактично картина має бути наступною: верхній шар субстрату піддається аерації та містить повітря, оскільки контактує безпосередньо з водою, а нижній шар, не такий великий, стає безповітряним.
Якщо ґрунт в акваріумі сформований саме таким чином, то процес переробки відходів життєдіяльності риб відбувається приблизно так: відходи мешканців акваріума перетворюються на осад і просочуються крізь товщу ґрунту.
У верхніх шарах вони піддаються первинній обробці. Частина їх є «кормом» для рослин, а частина залишається внизу і осідає ще нижче. Коли відходи доходять до безкисневого простору ґрунту, за них беруться анаероби. Власне, за ними останнє слово в процесі розкладання того, що називається «акваріумним сміттям». Після цього в акваріумі з’являються нові сполуки, які частково на себе беруть рослини, а частково перетворюються на гази та розчиняються у воді. Отже, відходи нікуди не зникають з акваріумної води, тож питання заміни води все одно доведеться вирішувати. Більший акваріум — рідше підмінювати воду, менший — частіше. Але оскільки вода все одно накопичує в собі те, що залишається після життєдіяльності риб, її все одно потрібно розбавляти новою, свіжою порцією.
Чому виникають проблеми з ґрунтом?
Навіть акваріуміст-початківець може побачити всі етапи цього процесу на власні очі. Спочатку фекалії риб осідають у ґрунті. Якщо його трохи ворухнути, то можна побачити розкладені на дрібні частки відходи. Якщо «спокій» ґрунтового простору часто порушується, то ці частки можуть перетворитися на брудну каламуть, яка, до того ж, швидко осідатиме на стінках акваріума.
Але найгірше те, що це може вплинути на обмін повітря та води в акваріумі. Справа в тому, що ці дрібні частки запросто можуть забити субстрат, перетворившись на подрібнений мул. Таким чином, доступ повітря та води в деякі місця ґрунту може бути ускладнений або зовсім припинений.
Проблема в тому, що органіка не пройшла повний цикл розкладання. Через що таке може статися? Найпоширеніша причина — це перегодовування. В акваріум надходить занадто багато риб’ячого корму, який рибки не встигають з’їсти. Це призводить до того, що аерація верхніх шарів води в акваріумі недостатня. А рослин при цьому, як правило, мало. Таким чином, мулу накопичується занадто багато в ґрунтовому шарі, а кисневий шар постійно скорочується. Як наслідок — популяція анаеробних бактерій збільшується.
Звідки в ґрунті сірководень?
Спочатку вони зайняті цілком логічною і потрібною для акваріума справою. Вони денітрифікують акваріум. Тобто поглинають нітрати. Але потім їх стає все більше, а нітратів — стільки ж. Від нестачі «їжі» вони починають братися за сполуки сірки. Від чого в акваріумі накопичується зовсім не корисний, а навіть скоріше отруйний і шкідливий сірководень. Цей процес є найкращим показником того, як органічно залежать усі складові акваріума — ґрунт, вода, рослини та його мешканці. Включаючи навіть тих, що залишаються невидимими для людського ока.
Сірководень — сполука для акваріума на кшталт отрути. Він отруйний не лише сам по собі, а й як учасник інших хімічних реакцій. Особливо тих, що знижують концентрацію повітря.
У результаті такої діяльності сірководню та йому подібних ґрунт починає закисати. А закисання ґрунту — це в’янення рослин. Коріння рослинності в акваріумі в такому ґрунті підгниватиме. А сам акваріум за своїм зовнішнім виглядом, станом і запахом все більше і більше нагадуватиме болото.
Ось так повільно і послідовно ми дійшли головного висновку: акваріумний субстрат — це важлива складова акваріумного простору. Однак вона може давати акваріуму життя, а може запросто перетворити його на болото. Як цьому запобігти? Просто звести до мінімального рівня вміст у субстраті органіки. Дозволить це зробити одна проста формула: потрібно, щоб кількість риб та рослинності в акваріумі врівноважувала одна одну. І чим менш розкішний сад ви посадили у своєму аквасі, тим меншу кількість рибок краще запускати туди. Щоправда, тут уже конкретної формули не назвеш. Адже все залежить від особливостей акваріума та його мешканців.
Догляд за ґрунтом
Кожна риба — це окремий плюс до кількості аміаку в акваріумі. Як би дивно це не звучало, але ґрунту також із самого початку потрібен певний час для адаптації до певної кількості аміаку. Адже ґрунт, як ми вже з’ясували для себе, — це не просто кольорові камінці та корінці рослин. Це цілий підводний світ зі своїми життєздатними мешканцями. За ґрунтом акваріума потрібно доглядати, забезпечувати йому провітрювання та необхідні умови для оптимального функціонування. Десь через рік після запуску акваріума в субстраті формується такий шар мулу, що він може запросто закупорити простір і перекрити доступ води та кисню. Але звернувши увагу на ці процеси і вчасно вплинувши на них, ви уникнете багатьох проблем в акваріумі в майбутньому.